В Івано-Франківську презентували результати проєкту “Портрет туриста очима власників садиб у період пандемії” та обговорили питання впливу карантину на розвиток сільського туризму на Прикарпатті.

Під час проєкту провели опитування у Яремче, Косівському та Верховинському районах.

За його результатами, на 50-75% зменшилася кількість людей, які прибували на відпочинок до садиб на Прикарпаття. На ці результати повпливав не лише коронавірус, а й повінь у червні. Поряд з цим, кількість персоналу в садибах не зменшилася, адже у більшості випадків у них працюють родини.

50,6% серед опитаних власників садиб продовжували працювати попри карантинні обмеження, а 23,1% – призупинили свою діяльність і чекають коли повернеться турист. Аби якось збільшити кількість гостей, власники садиб знижували ціни на свої послуги. Повернення прибутків власники очікують у 2022-2024 роках.

Перший проректор університету Короля Данила Михайло Космій говорить, що власникам садиб потрібно підвищувати свою безпеку, розвивати свій туризм – пропонувати нові атракції, неординарні походи чи кухню.

Джерело: https://galka.if.ua/ 

Кілька років тому Європу поглинула далеко не нова сфера туристичного відпочинку – зелений туризм. І саме зараз ця сфера стає дедалі актуальнішою через пандемію.

Запроваджені урядом обмеження через пандемію, часті стреси та напруга на роботі викликають бажання виїхати на природу, де можна знайти душевний спокій і баланс із довкіллям. Зелений туризм – спосіб заробітку “з повітря” чи реальний порятунок для жителів мегаполісів?

Сільський туризм, відповідно до закону, – один із видів господарської діяльності, в тому числі із залученням майна особистого селянського господарства (ОСГ) шляхом надання послуг із тимчасового проживання, харчування, проведення відпочинку (рибаловля, катання на конях, купання в басейнах, озерах і річках), практичний показ процесів вирощування та догляду за рослинами, тваринами і бджолами, а також із виготовлення виробів із глини, вишивання, різьблення по дереву, лозоплетіння та ін.), народних обрядів, ознайомлення туристів із побутом та умовами проживання селян минулого століття, з особливостями регіону, природним ландшафтом і тому подібне.

Простими словами, зелений туризм – це відпочинок на приватних садибах чи фермерських господарствах у сільській місцевості.

Цей вид туризму передбачає перебування туристів у власному житловому будинку селянина, окремому (гостьовому) будинку або на території особистого господарства.

Члени ОСГ здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку. Таку діяльність не віднесено до підприємницької, позиціонується як один із видів робіт і послуг в особистому підсобному господарюванні та підлягає обліку, який здійснюють місцеві органи влади.

Члени ОСГ, що надають послуги у галузі сільського зеленого туризму, зобов’язані:

• своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
• дотримуватися чинних нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
• надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.

Крім сільського, є ще так званий екотуризм – вивчення флори і фауни місцевості. Подорож до заповідників допоможе не тільки відпочити, але й збагатить духовно, інтелектуально. У цьому випадку наголошується на активних поїздках.

Третій вид зеленого туризму – агротуризм. Тут крім ознайомлення із сільським побутом, людина має можливість опанувати цікаві та корисні навички за допомогою садово-польових робіт. Це може бути і збирання фруктів, і годування домашніх тварин.

Від початку 2020 року світ накрила пандемія коронавірусу, через яку багато країн, зокрема й Україна, були змушені вперше в історії закривати свої кордони. І хоч нині світ вийшов із жорсткого карантину і поетапно починає відкривати пункти пропуску на кордонах, українцям рекомендують утриматися від необов’язкових поїздок і перельотів світом.

У такій реальності внутрішній туризм здобуває першість серед видів відпочинку, і не на останнє місце в ньому виходить зелений туризм. Нині у фермерів з’явиться шанс забезпечити комфортний відпочинок для жителів мегаполісів, надавши їм можливість провести відпустку в межах своєї області. З огляду на це, фермери можуть стати двигуном зростання локальної економіки.

Нині найактивніше зелений туризм в Україні розвивається на Закарпатті. Цьому сприяють не тільки красиві краєвиди, гори, ліси і річки, а також чисте повітря і безліч мінеральних джерел. Тут активно займаються збиранням грибів, різних лісових ягід і лікарських рослин, можна порибалити і прогулятися на конях.

Міста і села Закарпаття, в яких приймають туристів: Свалява, Поляна, Ізки, Рахів, Воловець, Шаян та інші. Позаяк Закарпаття – це мультикультурний регіон, місцеві господині обов’язково здивують туристів міксом закарпатської, угорської, румунської та словацької кухонь.

Наприклад, у селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області є ціле форелеве господарство. Ферму можна відвідати не тільки з метою екскурсії, але й риболовлі. Якщо є бажання, рибу кухар може приготувати на місці.

В Івано-Франківській області туристів у “зелену відпустку” чекатимуть Яремче, Коломия, Ворохта, Рогатин, Татарів, Верховина, Дземброня. У цьому регіоні також можуть спробувати свої сили завзяті грибники і любителі збирання ягід.

Тут можна організувати і сплави бурхливими гірськими річками, скалодром із древньою історією, кінні прогулянки і різноманітні траси для стрімкого спуску на велосипеді.

У Львівській області туристи зможуть не тільки насолодитися прекрасними краєвидами Сколівських Бескид та лікуванням корисними водами Моршина і Трускавця, але й познайомитися зі старовинним замкам області та цікавими музеями.

Села Львівщини, в яких приймають туристів: Славське, Новояворівськ, Шкло, Розлуч, Ясениця Замкова, Кривка.

Джерело: https://ua.112.ua/ 

14 січня 2021 року відбулася нарада за участі міського голови Калуша Андрія Найди, його заступника Богдана Білецького, начальника управління економічного розвитку міста Юрія Соколовського та заступника начальника управління Юрія Тимківа.

«Окреслено першочергові кроки щодо розробки Стратегії розвитку громади з розумінням того, що громаді потрібна справжня дієва Стратегія розвитку, яка зможе об’єднати зусилля влади, бізнесу та громади, бо тільки консолідувавши зусилля ми спроможні досягти надзвичайних результатів», — йдеться в офіційному повідомленні.

У межах розробки Стратегії розвитку Калуської громади на 2022-2030 роки робоча група проводить вивчення думки громадян. З метою оцінки визначення основних проблем, які існують в громаді та перспектив її розвитку на майбутнє, калушан просять заповнити анкети.

Опитування триватиме до 28 січня 2020 року. Калушан просять заповнити анкети:

Анкета для представників бізнесу.

Анкета для мешканців.

Якщо у вас виникатимуть проблеми з заповненням анкети чи інші, не враховані в анкетах, зауваження та пропозиції, можете звертатися на електронну пошту ufra@org.if.ua або Facebook-стрінку ГО «УФРА», яка проводить дане опитування.

Джерело: http://www.kalushfm.com.ua/ 

Три громади Івано-Франківської області – Долинська, Калуська та Новицька – працюють над розробленням спільного туристичного маршруту під назвою «Бойківська сіль».

На початку року у Калуші відбулася робоча нарада щодо проєкту «Бойківська сіль». Під час заходу, зокрема, визначили можливу стартову локацію маршруту – народний музей історії і трудової слави ТОВ «Карпатнафтохім» і ПрАТ «Лукор».

Цей музей має історичний профіль. Тут виставлено понад 700 експонатів про історію підприємства. Представлено зразки калійних руд, продукції, оригінали і копії історичних документів, фотографії, вітчизняні та міжнародні нагороди підприємства.

Далі маршрут проляже вулицею Чорновола в сторону ратуші калійного комбінату. Ця вулиця – одна з найстаріших у Калуші, що починалася від Львівських воріт міста і вела до солеварного приміського села Баня. А ще — була основою передмістя і копалень для добування солі.

Нині обабіч вулиці розміщена польсько-австрійська забудова початку ХХ століття. Виняток становлять кілька будівель: палац культури «Мінерал» та пологовий будинок, збудовані в 50-х роках ХХ століття, готель «Меркурій» та стадіон «Хімік».

Поблизу калійного комбінату розташована стара автобусна зупинка, яка, на думку розробників, стане цікавою принадою майбутнього туристичного маршруту.

Джерело: https://vikna.if.ua/ 

Калуш точно має чим порадувати мешканців області та гостей міста. Який ТОП місць для туризму у Калуші?

Домбровський кар’єр

Закинуте родовище, яке також є одним з улюблених місць молоді для проведення фотосесій. Родовище калійних солей, розташоване у внутрішній зоні Передкарпатського передового прогину в Калуському районі Івано-Франківської області. Це з багатьох точок зору унікальний об’єкт, на якому поклади кам’яної солі експлуатувалися протягом багатьох століть.

Адреса: м. Калуш.

Стара друкарня

Колись ця друкарня функціонувала і видавала газети та бланки. Друкарня мала два поверхи. Пізніше через поганий стан приміщення було прийнято рішення знести друкарню, а на її місці звести вищу будівлю. Сьогодні – це закинуте приміщення, яке стало місцем зустрічей закоханих та локацією для фотосесій.

Адреса: м. Калуш, вул. Шевченка, 4.

Височанка

Один з районів малоповерхової садибної забудови Калуша. Походить від назви гори, що височіє над Калушем і входить до складу Калуського району.

Адреса: на півночі межує з дачним районом Залісся і лісовим масивом, на сході — з селом Студінка і районом Підгірки, на півдні — з центральною частиною міста, на заході — з районом Баня.

Музей Степана Бандери

Музей розкриває історію національно-визвольної боротьби українського народу. Також відвідувачі дізнаються більше про життя та політичну діяльність провідника ОУН Степана Бандеру.

Адреса: с. Старий Угринів Калуського району.

Річка Лімниця

Вважається найчистішою річкою Європи. Довжина річки 122 км., площа басейну 1580 км². У верхів’ї річкова долина вузька, береги урвисті. У районі села Ясень — асиметрична, з низьким правим і підвищеним лівим берегами. Нижче долина Лімниці трапецієподібна, завширшки 4-7 км. У нижній течії ширина зменшується до 2 км.Береги річки зарослі 80-літніми сосновими та дубовими лісами.

Адреса: річка протікає через Рожнятівський, Калуський та Галицький райони.

Джерело: https://kalushnews.city/ 

Одна з найпростіших справ, яку може зробити кожен з нас, щоб долучитися до благодійності та волонтерства – це свідомо ставитися до споживання та своїх речей.

Доволі тривалий час життєвий успіх у суспільстві визначався кількістю та якістю речей, які людина може собі дозволити. Це призвело до того, що люди купували та споживали дедалі більше продукції. На це був спрямований і світ реклами, культ споживання буквально оточував нас усюди.

Аналіз та визначення пріоритетів дозволяють зрозуміти, яка кількість речей нам насправді потрібна. В такі моменти ми маємо можливість задуматися про майбутнє нашої планети. Усвідомлене споживання дозволяє структурувати особисті фінанси та виділити більше ресурсів для допомоги іншим людям.

Що можна зробити із речами, які вам більше не потрібні?

1. Благодійний фонд «Карітас». Фонд приймає речі, взуття, іграшки та посуд. Речі приймають у соціальних центрах «Карітас».
2. Контейнери на заправках «ОККО». Мережа АЗК «ОККО» з 2014 року ініціювала збір вживаних речей, для цього було встановлено уже спеціальні контейнери на заправках мережі у різних містах України.
3. Можна віддати речі на переробку. Наприклад, Проєкт «Україна без сміття» на станціях сортування сміття приймає на переробку одяг, іграшки та взуття.

Більше про різні варіанти того, що можна зробити із речами у різних містах, читайте за посиланням.

Проєкт “52 вікенди на Прикарпатті” презентували в Івано-Франківську. Він полягає в тому, що на сайті “Івано-Франківщина туристична” запрацював однойменний розділ, де 14 фірм пропонують свої туристичні послуги. Формували каталог впродовж року за гроші з Держбюджету.

52 відпочинкові тури тривають від одного до трьох днів. Це різнотематичний відпочинок: від екстремального до пасивного. За словами начальника управління міжнародного співробітництва ОДА Олександра Зрайко, відпочити можна буде у будь-яку пору року.

“Проаналізувавши внутрішній туристичний ринок Івано-Франківської області, ми побачили, що багато місцевих туристичних компаній, фірм та агентств пропонують різноманітні продукти, але вони не систематизовані. Вони не забезпечують покриття всього туристичного сезону”, – каже Олександр Зрайко.

Голова туристичного кластеру зеленого туризму “Бойківський колорит” Оксана Клебан каже, що у регіоні, який вона представляє, є овечі ферми, бойківські хатини-музеї, вузькоколійний трамвай для туристів та походи у гори.

“На Бойківщині страви більше картопляні. Тому ми пропагуєм і пригощаєм туристів тільки ними. Бульбяні пироги, залізний борщ, галушки на молоці – таких страв нема ніде в Україні”, – розповіла Оксана Клебан.

За словами директорки туристичної агенції Наталії Гугіль, діяльність їхньої компанії націлена на молодіжний туризм.

“Стараємося робити тури трішки нестандартними. Для прикладу, під час туру, який ми виставили на сайті, можна полазити по скалах. В нас є колега, який професійно займається скелелазанням. Він водить туристів в гори з елементами альпінізму. Ми вже попробували, це працює. Людям подобається, от і вирішили, що це може бути такою нашою “фішкою”, – каже Наталія Гугіль.

Роман Водвуд Прикарпаттям мандрує кожного місяця по декілька разів. Каже, тут унікальна природа і красиві невідомі місця. Такі подорожі не потребують великих витрат.

“Коли я перший раз побачив село Дземброня, мені дуже сподобалося, вразило мене. Там починається багато туристичних маршрутів на Чорногору. Мені дуже подобається Сокільський хребет, це Косівський район. І містечко Косів також. Не таке популярне, як Яремче, але там також є на що подивитися”, – каже Роман Водвуд.

До слова, на Верховинщині Івано-Франківської області облаштували нову відпочинкову зону. Вона знаходиться в урочищі Кируцин на території Гостівецького лісництва.

Джерело: https://suspilne.media/